Кажуть, що у водоймах Украни хитршо риби, нж жерех, нема. Хитршо та обережншо. Довелося мен особисто в цьому переконатися, не один раз. Але я хочу розповсти лише про один найцкавший випадок, який перекону у природнй обережност та кмтливост ц риби. Кнець квтня. Останн дн. Виршую вдкрити лтнй сезон. Мастирка, опариш, хробаки - клька котушок з гумками. Мсце заповтне, виврене - околиця Бло Церкви на рчц Рось - село Глибчка. Минулого лта тут чудово ловилася плотва, лящ, карась. Зрдка траплявся короп, а якось упймався товстолоб на висвки вагою 9,5 кг. Але це - у минулому. Що буде сьогодн? Не лто, кнець квтня. Вода, мабуть, ще не прогрлася. А там глибина. Риба переважно на весн тягнеться на вдмлини - погртися псля зими, розважитися по-риб’ячому. Прихав на велосипед перед свтанням. Розмотав гумку, закинув. Наживив рзними насадками, причепив бронзовий дзвночок. Сиджу. Чекаю. Свта. То тут, то там плесне риба. Значить, ще . Не вибили всю браконьри електровудочками, не обклали екранами. Сонце сходить все вище вище. Дзвночки мовчать. Не поворохнуться н на йоту. Тиша. Штиль. Повний штиль. Розмлвши на сонечку, дрмаю. Враз прокинувся вд сильного сплеску. Помчаю кола у напрямку мох гумок. Риба гуля! Та не бере. Задумливо бреду поглядом по водянй глад. Як дзеркало. Красиво. Дзвенять мушки, над самснькою поверхнею води летить хрущ. чи то вд безсилля, - псля зимового сну, - чи через нш яксь причини, втрача керування та напрямок лету, пада просто у воду. Борсаться лапками, намагаться вдрватися вд водяно глад, проте нчого у нього не виходить. Мен цкаво: випливе вн чи н, злетить чи не зможе. тут - плямк! - величезн кола на мсц хруща. Пропав, друзяко! Потягнула. Риба! Немала риба. Лежу, спостергаю дал. Ось з’явився ще один хрущ: вн не справляться з керуванням, пада у воду. Картина повторються. Не протримався хрущ на поверхн клька хвилин. Його з’ли, точно не крокодил. Шкода, але х тут нема. Але хто? Вдповд поки нема.А хрущ лтають, немов качки при вечрнй зор. Лтають падають. То тут, то там. х активно пдхоплю риба. Крупна риба. Починаю хвилюватися. Що робити? З дна риба не бере. Невже вона перейшла на дту?
Переводжу гумку у надводне положення, прив’язавши до мсця з’днання гумки з жилкою прозорий пластмасовий поплавець. Збираю з дерева хрущв, чпляю на гачки вдпускаю гумку. Хрущ плавають, вовтузяться. Зачепив пд панциром, не пошкодивши життво важливих органв. Сиджу, чекаю. Оч - на хрущах. Штиль трива. Жуки вовтузяться. Враз бля одного пшла бриж, потм хвиля - тнню метнулася риба. Але не взяла. Рзко повернувши вд хруща, пшла на глибину. Розвдка? Цлком можливо. Час тягнеться дуже довго. Весь напружений. Невже не взьме? Невже щось не так? Щось бентежить. Знову пдходить - розвертаться. Йде на глибину... тут я розумю. Тнь вд жилки ляка рибу... Ось бля самснького берега сплеснула. Там секундою назад плавав хрущ. Зараз його нема! З’ла! Беру телескопчну вудочку з безнерцйною котушкою. Поплавець пднмаю до самого верху. Чпляю хруща закидаю. З глибини пдходить риба. Конкретна, серйозна - розворот - зника. От хитра зараза! Забираю поплавець геть. Залишаю тльки жилку гачок. Знову закидаю, а сам ховаюся в кущах за два метри вд берега. Котушку не штопорю. Даю можливсть у випадку клювання вльно розмотуватися жилц. Деклька хвилин спливають, нби вчнсть. раз. Ось так, сплеснула - взяла, потягнула на глибину, змотуться жилка, спва душа! Два стрибки - я бля вудлища, хапаю в руки, штопорю котушку, вудлище - дугою. Ноги руки вд збудження та перенапруги трясуться. Проте поспшати не можна. Намагаюся заспокотися, збрати нерви в кулак. Якось мен це вдаться. Головне не форсувати под, головне не перевищити зусилля, на як розрахована жилка. Головне, по можливост, не поспшаючи, втомити рибу. А дал - справа технки... Поступово вдпускаю жилку, але слабинки не даю. Злегка пдгальмовую. ось - успх: жилка пшла в бк, не на глибину. Отже вдалося змнити хд рибини. Значить вона вже почина повол пдкорятися мен - мой вол, майстерност, бажанню. Накнець вдаться зробити деклька пдмоток котушкою. Риба борсаться з боку на бк, опираючись, все ж наближаться до берега. Ось я бачу верхнй плавник, нби парус. Треба дати ковтнути рибин повтря. Прискорювати под недоречно. Зараз найвдповдальнший момент. Тльки вона побачить мене, сили потрояться ... тод можливий обрив. Не прогавити цю мить, мить стрмкого кидка у рятвну глибину. мен це вдаться. Вдаться вловити цей момент. Я встигаю здати трохи жилки, знову ж таки, не допускаючи слабинки. Знову розветраю рибу до берега. Цього разу ривки слабшають. Риба втомлються, пднматься до поверхн води, ляга на бк. Припднмаю голову. Вдкритою пащею риба ковта повтря, захлинаться ним цлковито слабне. У мене пдсака нема. Волоком! Добре, що берег пологий, витягаю на сушу. Красень-жерех! Бльше, нж два клограми. Знову чпляю хруща ховаюся за кущ. Не минуло 10-ти хвилин, клювання повторються. Вир на мсц наживки, стрмко розмотуться жилка з барабана. Цього разу витягнути рибу мен не вдаться. Я навть не змг пдняти з глибини. Мабуть, екземпляр був солднший. Не хочу навть передбачувати його розмри. Але з мою жилкою вн справився миттво. Був ще один обрив. До реч, на мой гумц продовжували вовтузитися хрущ, проте н одного жерех не взяв. Жилка там була товстша - 0,3. А на вудочц - 0,17. Здавалося б, дрбниц. Та н - рзниця суттва. Спостережливий жерех дуже обережний. Напролом його не взьмеш. • Микола Тараненко, м.Бла Церква
навть незнаю що написати, бо за мо рибацьк роки, дуже багато чого траплялося,,, гачки в нс пальц залазили, в одеж за рибою приходилося скакати..... т.п.
ой це було колись давно, я була ще маленькою неслухняною двчинкою, але одного разу мен закортло пти самй на рибалку (неподалк дому текла рчка). взяла я вудочку, вдрила пару хробачкв техенько втекла! ловила рибку до тих пр поки не подув втерець, я в той момент хотла зловити гачок, щоб помняти наживку, так як вудка була до верху вн лтав у повтр, я замахнулась а вн прям в носика зачепився, точнше плотно залз..... ну нчого, плачу не було, сама витягнула, добряче подерла нс, море кров, але пару карасв зловила..... ой шо було дома.....це вже друга сторя..............○☻○
Мен було 8-9 рокв. Я ловив соб карасикв, на сел в ддуся бабус, на канкулах. Ще свох вудочок не було, просто мав якусь лщину, до кнця привязана жилка, грузило-гачка, гусяче пр'ячко. мен вперше в житт клюнув короп. Не знаю якого вн був розмру, але вн зламав мою лщину я з сльозами на очах дивився як поплила моя жилка, грузило-гачка гусяче пр'ячко. От така то сумна сторя, але вона закнчилася добре бо мен, коли я розказав все з сумними очима татов, купили морозиво:))) P.S. Колись було бльше риби дтям на лщину клювала, а тепер снаст найрзномантнш наживки проркормки, а рибу вибили, виглушили майже не лишилося:(((
Коли мен було два роки я виршив навчитися ловити рибу.Сам зробив вудку пшов на став в сел.Закинув поплавок вн потягнув на дно.Я пдск вдчувши опр начав тянути,але риба не здавалася.Витягував я ту рибу 10 годин.Помагали всм селом. коли витяг то цю рибою виявився карась на 24 тони 456кг 237 грамв. Непогано як на першу рибалку.
Нормальний Пацанчку (повну кликуху не набираю, бо це дуже довго займа уйму часу, а я зараз на робот сиджу, тож не можу витрачати дорогоцнний час, вдведений на державн справи на написання повного твого мен) тоб можна смливо друкуватися в прес риболовнй (на зразок харквського "Рибачка"!) :)
Только зарегистрированные и авторизованные пользователи могут оставлять комментарии.
Кажуть, що у водоймах Украни хитршо риби, нж жерех, нема. Хитршо та обережншо. Довелося мен особисто в цьому переконатися, не один раз. Але я хочу розповсти лише про один найцкавший випадок, який перекону у природнй обережност та кмтливост ц риби.
Кнець квтня. Останн дн. Виршую вдкрити лтнй сезон. Мастирка, опариш, хробаки - клька котушок з гумками. Мсце заповтне, виврене - околиця Бло Церкви на рчц Рось - село Глибчка. Минулого лта тут чудово ловилася плотва, лящ, карась. Зрдка траплявся короп, а якось упймався товстолоб на висвки вагою 9,5 кг. Але це - у минулому. Що буде сьогодн? Не лто, кнець квтня. Вода, мабуть, ще не прогрлася. А там глибина. Риба переважно на весн тягнеться на вдмлини - погртися псля зими, розважитися по-риб’ячому.
Прихав на велосипед перед свтанням. Розмотав гумку, закинув. Наживив рзними насадками, причепив бронзовий дзвночок. Сиджу. Чекаю. Свта. То тут, то там плесне риба. Значить, ще . Не вибили всю браконьри електровудочками, не обклали екранами.
Сонце сходить все вище вище. Дзвночки мовчать. Не поворохнуться н на йоту. Тиша. Штиль. Повний штиль. Розмлвши на сонечку, дрмаю. Враз прокинувся вд сильного сплеску. Помчаю кола у напрямку мох гумок. Риба гуля! Та не бере. Задумливо бреду поглядом по водянй глад. Як дзеркало. Красиво. Дзвенять мушки, над самснькою поверхнею води летить хрущ. чи то вд безсилля, - псля зимового сну, - чи через нш яксь причини, втрача керування та напрямок лету, пада просто у воду. Борсаться лапками, намагаться вдрватися вд водяно глад, проте нчого у нього не виходить. Мен цкаво: випливе вн чи н, злетить чи не зможе. тут - плямк! - величезн кола на мсц хруща. Пропав, друзяко! Потягнула. Риба! Немала риба. Лежу, спостергаю дал. Ось з’явився ще один хрущ: вн не справляться з керуванням, пада у воду. Картина повторються. Не протримався хрущ на поверхн клька хвилин. Його з’ли, точно не крокодил. Шкода, але х тут нема. Але хто? Вдповд поки нема.А хрущ лтають, немов качки при вечрнй зор. Лтають падають. То тут, то там. х активно пдхоплю риба. Крупна риба. Починаю хвилюватися. Що робити? З дна риба не бере. Невже вона перейшла на дту?
Беру телескопчну вудочку з безнерцйною котушкою. Поплавець пднмаю до самого верху. Чпляю хруща закидаю. З глибини пдходить риба. Конкретна, серйозна - розворот - зника. От хитра зараза! Забираю поплавець геть. Залишаю тльки жилку гачок. Знову закидаю, а сам ховаюся в кущах за два метри вд берега. Котушку не штопорю. Даю можливсть у випадку клювання вльно розмотуватися жилц. Деклька хвилин спливають, нби вчнсть. раз. Ось так, сплеснула - взяла, потягнула на глибину, змотуться жилка, спва душа! Два стрибки - я бля вудлища, хапаю в руки, штопорю котушку, вудлище - дугою. Ноги руки вд збудження та перенапруги трясуться. Проте поспшати не можна. Намагаюся заспокотися, збрати нерви в кулак. Якось мен це вдаться. Головне не форсувати под, головне не перевищити зусилля, на як розрахована жилка. Головне, по можливост, не поспшаючи, втомити рибу. А дал - справа технки... Поступово вдпускаю жилку, але слабинки не даю. Злегка пдгальмовую. ось - успх: жилка пшла в бк, не на глибину. Отже вдалося змнити хд рибини. Значить вона вже почина повол пдкорятися мен - мой вол, майстерност, бажанню. Накнець вдаться зробити деклька пдмоток котушкою. Риба борсаться з боку на бк, опираючись, все ж наближаться до берега. Ось я бачу верхнй плавник, нби парус. Треба дати ковтнути рибин повтря. Прискорювати под недоречно. Зараз найвдповдальнший момент. Тльки вона побачить мене, сили потрояться ... тод можливий обрив. Не прогавити цю мить, мить стрмкого кидка у рятвну глибину. мен це вдаться. Вдаться вловити цей момент. Я встигаю здати трохи жилки, знову ж таки, не допускаючи слабинки. Знову розветраю рибу до берега. Цього разу ривки слабшають. Риба втомлються, пднматься до поверхн води, ляга на бк. Припднмаю голову. Вдкритою пащею риба ковта повтря, захлинаться ним цлковито слабне. У мене пдсака нема. Волоком! Добре, що берег пологий, витягаю на сушу. Красень-жерех! Бльше, нж два клограми. Знову чпляю хруща ховаюся за кущ. Не минуло 10-ти хвилин, клювання повторються. Вир на мсц наживки, стрмко розмотуться жилка з барабана. Цього разу витягнути рибу мен не вдаться. Я навть не змг пдняти з глибини. Мабуть, екземпляр був солднший. Не хочу навть передбачувати його розмри. Але з мою жилкою вн справився миттво. Був ще один обрив. До реч, на мой гумц продовжували вовтузитися хрущ, проте н одного жерех не взяв. Жилка там була товстша - 0,3. А на вудочц - 0,17. Здавалося б, дрбниц. Та н - рзниця суттва. Спостережливий жерех дуже обережний. Напролом його не взьмеш.
• Микола Тараненко, м.Бла Церква
ловила рибку до тих пр поки не подув втерець, я в той момент хотла зловити гачок, щоб помняти наживку, так як вудка була до верху вн лтав у повтр, я замахнулась а вн прям в носика зачепився, точнше плотно залз..... ну нчого, плачу не було, сама витягнула, добряче подерла нс, море кров, але пару карасв зловила..... ой шо було дома.....це вже друга сторя..............○☻○
P.S. Колись було бльше риби дтям на лщину клювала, а тепер снаст найрзномантнш наживки проркормки, а рибу вибили, виглушили майже не лишилося:(((
Непогано як на першу рибалку.
навть не знаю з чого ти взяв, що це моя фантазя...